Понад 63 тисячі. Саме стільки українців вважаються зниклими безвісти або перебувають у полоні через війну, яку розв’язала росія. З них менше 2% були ідентифіковані. За кожною цифрою — батьки, дружини, діти, рідні і близькі, які чекають, які не знають, які моляться.
Ця страшна невідомість — тиха катастрофа, про яку світ воліє мовчати.

Нещодавно в Макарові відбулася мирна акція «Не мовчи — полон вбиває». Люди прийшли, аби нагадати: ця трагедія продовжується і масштабується, поки наші воїни залишаються в полоні чи зникають безвісти. Їхні рідні залишаються у темряві невідомості, позбавлені найважливішого — правди.

Будемо відверті,сьогодні міжнародні інституції, які мають шукати полонених та зниклих безвісти, не справляються зі своєю місією. Їхні механізми застарілі, їхні процеси непристосовані до реалій сучасної війни. Світ мовчить, поки наші люди гинуть у тиші полону.

Саме тому я наполягатиму на тому, щоб ця проблема була піднята на міжнародному рівні. На конференції в Німеччині в червні цього року я говоритиму про це голосно. Бо ми не маємо права мовчати. Світ не має права мовчати!

Наші герої, які пішли захищати Україну, не повинні бути забуті. Їхні сім’ї не мають місяцями чи навіть роками жити в очікуванні без надії. І кожен із нас має пам’ятати: їхня боротьба триває, навіть якщо ми її не бачимо чи свідомо не помічаємо.

Не мовчи — бо мовчання вбиває 🇺🇦

Вадим ТОКАР,
Макарівський селищний голова