Тоді багато хто не розумів, що сталося насправді – найбільша техногенна катастрофа за всю історію людства.

Не було чітких інструкцій. Не було розуміння масштабу.

Але були люди, які пішли туди боротися з атомом, який в одну мить перетворився на найбільшу руйнівну силу.

Без нормального захисту.
Без усвідомлення, що це означає для їхнього здоров’я і життя.

Вони не були героями з фільмів.

Це були звичайні люди, які зробили свою роботу тоді, коли від цього залежало дуже багато – існування людства. Без перебільшення.

І заплатили за це дуже високу ціну.

Сьогодні поруч із нами ще є ті, хто пройшов через Чорнобиль.
З роками їх стає менше. І від цього ще важливіше не забути, хто і якою ціною тоді втримав ситуацію.

Без гучних слів. Просто пам’ятаємо.

🕯️ Світла пам’ять тим, хто не дожив до сьогодні.
Шана тим, хто поруч із нами.

Вадим ТОКАР,
Макарівський селищний голова