Офіційний веб-сайт (в стадії розробки)
Погода
№ п/пНайменування населених пунктів, що входять до складу старостинського округуЧисельність наявного населенняЗагальна площа території (км²)
1село Юрів2521,675
2село Завалівка1341,671
3село Зурівка211,688
4село Копіївка1336,135

с. Юрів

Село Юрів краєзнавець Лаврентій Похилевич ототожнював з Іровом Олевської волості, яке згадував у листі Євстафій Дашкович 15.06.1515 р. Насправді Іров знаходився на річці Уборті (протікає в Ємільчинському та Олевському районах Житомирської області України і Гомельській області Білорусі). Його ще 1499 р. купив у Тишкевичів Богдан Глинський.

Перша відома згадка про Юрів датується 1793 р., коли територія Макарівщини була приєднана до Російської Імперії.

Станіслав Кабанський продав Юрів та Копіївку в 1849 р. за 2500 рублів Є.Т. Єремеєву, який служив при генерал-губернаторові Бібікові чиновником для особливих доручень. Єремеєв був автором ряду праць, але свої справи запустив так, що в 1880 р. обидва помістя були продані, а гроші пішли після його смерті на погашення боргів.

Після нього Юровом став володіти Орест Юрійович Соколовський. У цей час в Юрові проживало 320 людей, зокрема 8 ревізьких душ та 15 євреїв, які жили при заїжджому дворі та при млині.

У 1920 р. в Юрові створено ревком і комнезам, які допомагали продовольчим загонам та вели агітаційну роботу щодо вступу селян до колгоспу.

У 1930 р. в Юрові діяв колгосп ім. Леніна, який не виконував план хлібозаготівлі.

Під час Голодомору 1932 – 1933 рр. люди дуже бідували, але більшості сімей вдалося вижити. 

Коли почалася Німецько-радянська війна, більше сотні селян пішли на фронт, 65 з них загинули.

У центрі села встановлено пам’ятник загиблим односельцям.

Після війни маєток, де до 1941 р. розміщувалася початкова школа, добудували і розташували в ньому семирічну школу, а пізніше восьмирічну.

В Юрові до 1992 р. діяла восьмирічна школа.

На території села функціонують ФАП, сільський клуб, бібліотека та інші.


с. Зурівка

Під час перепису населення 1897 р. на хуторі Зурівка був лише один двір і мешкало 6 осіб.

У воєнний період загинуло 13 мешканців села.

Після війни у Зурівці діяв колгосп ім. М. Горького, який після укрупнення господарств було приєднано до Завалівського господарства.