Офіційний веб-сайт (в стадії розробки)
Погода
№ п/пНайменування населених пунктів, що входять до складу старостинського округуЧисельність наявного населенняЗагальна площа території (км²)
1село село Забуяння5953,274
2село Волосінь400,471
3село Макарівська Буда450,93
4село Соболівка530,726

с. Забуяння

Село Забуяння виникло у 1616 році, як згадує про те уніатський митрополит Рутський. Він пише, що Стефан Лозка відняв від Межиловичів (Ніжиловичів) 2 милі і побудував там Ситняки, а син Христофора Макаревич – Микола Макаревич – силою відняв від каффедри уніатів Межиловичі і на «Виселі Буяниця» для себе заселив село виведеними людьми. Згодом Забуяння почало належати Макарівському помістю. Землі тут були не дуже зручні: протікала річка Гульва, розташоване болото, яке називалося Буян. Це болото збирало води з усіх лісів, які оточували село.

В 1772 р. Каетан Расцішевський побудував тут дерев’яну Покровську церкву.

В 1875 р. Забуяння почало дробитися. Частина людей поселилася в Кодрі, Буді, Соболіві. В цьому ж році Забуяння разом з навколишніми селами і 5807 десятинами різної землі було куплене С.Т. Єремеєвим, який взяв для цього позику в Київському земельному банку.

В 1907 р. Я. Г. Хитриченко побудував тут винокурний завод.

В 1920 р. почалася колективізація села. Оскільки селяни не бажали йти в колгосп, то їх заганяли силою.

Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, забуянці також встали на захист Батьківщини.

В 1941 р. в селі під керівництвом командира Червоної Армії капітана М.Н. Брайцека була створена підпільна група, яка мала зв’язки з Київською підпільною організацією «Дніпровець» та партизанським загоном, яким командував капітан С.Л. Лішевський.

У грудні 1942 р. через Забуяння проходив партизанський загін Сабурова.

З 1952 р. діє поштове відділення.

В 1952 р. в селі встановлено пам’ятник воїнам Радянської армії. В 1958 р. створено колгосп «Україна», та діє дільнична лікарня з хірургічним, терапевтичним, гінекологічним відділенням, пологовий будинок.

У 1987 р. було збудовано школу. Нині це загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

З 1987 р. в селі почало працювати Забуянське лісництво. Було збудовано лазню, дитячий садок, аптеку та адміністративний будинок. В березні 2000 року на базі колгоспу «Україна» створено ТОВ «Україна».

Забуяння було центром сільської ради до складу якої увійшли населені пункти: Макарівська Буда, Соболівка, Волосінь.


с. Волосінь

Засноване на початку XX ст. Уперше зафіксовано під час перепису населення 1897 р.

У 1920 – х р. на Волосіні в господаря Ларіна мололи борошно селяни з усіх околиць.

Населений пункт інколи називали Чапаєвкою.


с. Макарівська Буда

Перші жителі на місці сучасної Макарівської буди з’явилися в 40-60 роках XІX ст.

Назва села походить від слова «буда» – місця в лісі, де виробляються деревне вугілля, поташ, сода.

У 1920 р. було організовано комнезам. Потім була спроба організувати селян у колгосп.

За опір радянській владі було заарештовано в 1930 р. двох одноосібників. Зокрема, Мілевського Ф.А. та Мілевського С. за статтею 54 по груповій справі «Макарівської релігійно-католицької громади», що «активно проводила антирадянську роботу на селі».

У 1937 р. були розстріляні А.А. Мілевська та колгоспник Ф.Г.Свинцицький. Вони були поляками.

У перші дні війни в районі села майже місяць тривали бої. 150 жителів брали участь у війні, всі нагороджені орденами та медалями.

У 1941-1943 рр. в селі діяла підпільна організація на чолі з І.А. Хитриченком.

У 1943 р. в село прийшли партизани з’єднання С. А. Ковпака.

З визволенням села від нацистської окупації почав знову діяти колгосп ім. Чапаєва.

У 1968 р. було побудовано ФАП.