Офіційний веб-сайт (в стадії розробки)
Погода
№ п/пНайменування населених пунктів, що входять до складу старостинського округуЧисельність наявного населенняЗагальна площа території (км²)
1село Комарівка4121,964

с. Комарівка

Через Комарівку протікає невеличка річка Гуска, права притока річки Білки, що впадає в Тетерів. В селі розташована садиба Комарівського лісництва Тетерівського держлісгоспу. Його площа становить 5204 гектари та поділяється на дві мастерські ділянки та 10 обходів.

Людина на території сучасної Комарівки з’явилася ще у Кам’яну добу. В урочищах Рудня і Бродок на території села були знайдені кам’яні знаряддя праці, які можна побачити в музеї місцевої школи. Пізніше, ймовірно, ця земля була у володінні племені Древлян, про що свідчить курган часів Київської Русі біля села Ніжилович. Неподалік – Змійові вали – стародавні укріплення слов’ян.

Вважається, що першими поселенцями села були заїжджі люди: лісоруби, смолокури, скловарці. Назва Комарівка, найімовірніше, походить від того, що на цій болотистій місцині було багато комарів. Хоча, дехто зі старожилів розповідає про діда «Комара» Забишного – першого поселенця, на честь якого було названо село.

30-ті роки XIX ст. – у Комарівці починають добувати болотну руду. Виникає поселення Комарівська Рудня.

Середина 50-х рр. XIX ст. – починають варити скло. Виникає хутір Комарівська Гута.

На початку XX ст. в Комарівці діє лісопильний завод єврея Лейзаря.

У 1914 р. земство розпочинає, а в 1916 р. завершує будівництво в Комарівці двокласної школи.

У 1920 – в Комарівці проголошено Радянську владу. Створено сільську раду, першим головою якої був Семен Степанович Верінкін та комітет незаможних селян.

20.11.1921 р. через Комарівку, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група Армії Української Народної Республіки.

У 1926 при лісопильному заводі збудований невеликий клуб, у ньому була і бібліотека, у якій нараховувалося 130 книг. При заводі була їдальня, гуртожиток, конюшні, лікарня.

У 1926 році створено комсомольську організацію.

Кінець 20-х років XX ст. в Комарівці організовано Споживче Товариство.

У 1938 – 1939 рр. побудований новий сільський клуб, який став гордістю всього району. Напередодні 1941 року в селі з’явилося радіо.

На початку липня 1941 р. у Комарівці з’явилися німецько-фашистські війська. Улітку 1942 р. через Комарівку двічі проходили партизанські з’єднання С.А. Ковпака та генерала М.І. Наумова. У 1942 р. в Комарівці було розміщено загін власовців кількістю 300 осіб.

В 1943 р. Комарівку було звільнено.

У 1944 — відновила роботу школа, промартіль.

У 1946 — лісом проходили бійці УПА, просили у селян їсти, агітували йти з ними визволяти Україну.

У 1946 р. відкрито фельдшерський пункт.

У 1954 р. в селі встановлено пам’ятник загиблим воїнам.

У 1960 р.  відкриття на базі промартілі «Червона Зірка» Комарівської меблевої фабрики, яка почала виготовляти прості кухонні меблі, а з 1965 року — письмові столи.

З 1960 року збудовано три класні приміщення школи.

У 1980 р. в Будинку Культури відкрито кімнату-музей історії села, бойової та трудової слави, яка діяла до середини 90-х рр.

У 1987 р. відкрито десятирічну школу, яка дає повну середню освіту дітям із сіл: Комарівка, Борівка, Таборище, Спорне, Білка.

Кінець 80-х рр. XX ст. – Комарівська меблева фабрика досягла найбільшого свого розвитку та найвищих виробничих показників.

Середина 90-х рр. XX ст. – відкрито молитовний будинок християн-баптистів; різке скорочення виробництва на меблевій фабриці.