№ п/п	Найменування населених пунктів, що входять до складу старостинського округу	Чисельність наявного населення	Загальна площа території (км²)
1	село Копилів	888	9,792
2	село Северинівка	185	8,743

с. Копилів

Слово «копил» означає особливий вигляд сокири. Через село проходили один із Змійових валів, стара поштова дорога на Житомир. На території Копилова знайдені сліди діяльності людини в часи пізнього палеоліту — кам’яні рубила та сокири.

Після визвольної війни українського народу проти польських поміщиків у 1648-1654 рр. Копилів залишився в складі Польщі, але за Андрусівським перемир’ям 1667 р. відійшов до Росії.

У 1738 р. село належало двом господарям Коссавському та Йосипу Дзєваловському.

На південний захід від села до наших днів збереглися рештки земляного валу, який був укріплений кордоном між Росією і Польщею, встановленим за згаданим Андрусівським перемир’ям.

У 1777 р. в селі збудовано церкву.

У 1882 році власником маєтку став фон Мекк – остезійський дворянин, талановитий інженер.

У 1889-1890 рр. до Копилова кілька разів приїздив і проживав у ньому деякий час великий російський композитор П.І. Чайковський.

Після придушення революції 1905-1907 рр. селяни звернулися до фон Мекка з проханням продати частину землі і головний панський будинок для школи. Бо діти виростають неписьменними.

У 1919 р. в Копилові було організовано комітет незалежних селян. Для боротьби з бандитами організовано загін самооборони з 10 осіб.

У 1922 р. у Копилові було створено сільськогосподарську артіль «Добробут».

У 1923 р. було відкрито початкову школу.
У 1933 р. вона була перетворена на неповну середню.

У 1924 р. в Копилові створюється комсомольський осередок.

У 1925 р. в селі відкрито агрошколу, в якій навчалося 40 осіб.
Незабаром кількість учнів виросла до 100.
У 1929 р. агрошколу було перетворено в зоотехнічну школу. Вона готувала спеціалістів тваринництва.
У 1934 р. школу було переведено в Полтаву.

У 1927 р. організовано меліоративне товариство.

У 1941 р. гітлерівські війська окопували Копилів. Понад 500 копилівців стали на захист Батьківщини.

З 1943 р. по 1945 р. у приміщенні маєтку Фон-Мекків розміщувався військовий госпіталь. Пізніше до 1954 р. в цьому приміщенні була розташована центральна районна лікарня, а потім – Копилівська середня школа, сільська рада.

На початку 60 – рр. XX ст. силами колгоспу збудовано сільський стадіон у панському парку.

У 1960 р. копилівська школа стала середньою. Працював філіал дитячої музичної школи.

У 1970 р. було створено «Копилівське дослідне поле» ННЦ «Інститут землеробства УААН» з виведення нових сортів озимих культур.

У 1973 р. побудовано нову середню школу.

У 1974 р. відкрито новий ФАП.

В 2002 р. відкрито ТОВ «Глибочиця» – по виготовленню та фасуванню цукерок, ТОВ «Атрибут» – по пошиттю шкіргалантереї, цех по виготовленню полімерних виробів «Європолімерстиль».

Копилів був центром сільської ради до складу якої увійшов населений пункт Северинівка.

---

с. Северинівка

Село виникло приблизно у XVI ст. Належало до Макарівського помістя.

В 1920 р. встановилася радянська влада. Було створено комнезам. Пізніше створено сільськогосподарську артіль, а вже перед війною на базі неї – дослідне господарство «Северинівське».

У роки війни северинівці воювали з фашистами.

У 1965 р. зведено пам’ятник загиблим воїнам.

У 1964 р. в результаті об’єднання, утворено дослідне господарство Українського науково-дослідного інституту соціалістичного землеробства «Копилово».

В 90-х рр. XX ст. в Северинівці відкрито Українську православну церкву-Київського патріархату.