Офіційний веб-сайт (в стадії розробки)
Погода
№ п/пНайменування населених пунктів, що входять до складу старостинського округуЧисельність наявного населенняЗагальна площа території (км²)
1село Червона Слобода3271,627
2село Рожів3827,605

с. Червона Слобода

До 1739 р. Червону Слободу заснували російські старообрядці Пилипівці, які масово втікали на територію Речі Посполитої після церковної реформи московського патріарха Никона.

Назва села в давні часи була Красна Слобода, що означало: «красна» – красива, «слобода» – поселення навколо чогось.

Червона Слобода тісно пов’язана з історією спиртзаводу, яка починається з 1881 р., саме тоді поміщик Шабловський орендував у місцевого пана Хижнякова гуральню. Саме з цього часу іде літочислення сучасного підприємства Червонослобідський спиртовий завод, який на той час працював на місцевому паливі. Сировиною слугувало зерно та картопля, енергія подавалася паровою машиною, бродильні чани були дерев’яні.

Під час громадянської війни в селі встановлено радянську владу (1918 р.) яка відразу не діяла. У 1920 р. створено ревком і комнезам.

З 1926 р. завод постійно реконструйовувався, але працював з тією самою сировиною. З 1933 р. підприємство почало називатися «Артіль вирібспирт».

У період з 1926 по 1941 рр. на заводі під час реконструкції було замінено дерев’яні чани на металеві, парові котли опалювалися кам’яним і бурим вугіллям.

У 1930 – х р. у селі діяла неповна середня школа.

Жертв голодомору 1932-1933 рр. в селі була невелика кількість.

Коли почалася війна близько 200 чоловік пішли на захист Батьківщини.

В центрі села стоїть пам’ятник воїнам Радянської Армії.

Після звільнення села від фашистів розпочалася відбудова села і колгоспу.

У 1956 р. на цвинтарі збудовано пам’ятник загиблим воїнам-односельчанам.

З 1980 р. село і спиртзавод із неперспективних поступово переходить на новий рівень: оновлюється і розбудовується.

Супутньою продукцією при виробництві спирту була барда – висококалорійна їжа для тварин і зріджений вуглекислий газ.

На підприємстві використовувалася сучасна автоматизація та комп’ютеризація технологічних процесів.

У 1987 р. відкрито клуб на 120 місць, де розміщено й бібліотеку. А також повноцінно почав працювати дитячий садок.  

У 1992 р. побудована школа.

З 1993 р. утворено сільську раду.

В 2002 р. було реконструйовано Будинок культури на 200 місць.

01.11.1999 р. на базі спиртозаводу засновано ТОВ «Слобода Ко», яке стало одним із провідних підприємств харчової промисловості.


с. Рожів

Коли у 1320 р. було розгромлено монголо-татар, люди почали заселяти спустошені землі, виникло поселення, яке належало родині Рожевських. Можливо, від цього прізвища поселення одержало назву Рожів. За іншою легендою назва села походить від квітів рожі-мальви.

Рожів має дуже древню історію. Сучасне селище розташоване на місті древнього городища часів Київської Русі. Укріплені з ровами і валом городища разом з Змієвими валами століттями надійно захищали жителів навколишніх місць від нападу кочівників (печенігів, половців, хозар), загони яких були дуже мобільні, проте, легко озброєні і мали тактику швидких нападів і після заволодіння майном швидко зникали. Такі городища звичайно не могли захистити від могутньої армії монголів. Окрім того після знищення Києва монголи не терпіли будь-яких укріплених місць на підконтрольній їм території зокрема на Київщині і вимагали знищення фортець мешканцями або робили це своїми силами.

Першим власником Рожева, згаданим в письмових джерелах, був Федько Лоза (Лозко), з 1507 р. – його син Яцько Лоза.

Яцько Лоза на місці старого городища поставив замок.

У 1850 р. на Рожівських землях були створені єврейська земельна колонія, швейна майстерня, промартіль, синагога, єврейська школа.

Також у селі діяли Рожівське кредитне товариство і прокатний пункт. На рожевській Колоні діяло до 10 невеликих шкіряних заводів.

В 1870 р. в Рожеві існувала православна церква, синагога, та дві єврейські молильні школи.

З 1862 р. в Рожеві існувало двокласне приходське училище.

У 1900 р. головним заняттям населення було хліборобство та ремісництво.

У 1905 р. земство побудувало нове приміщення школи.

Радянську владу було встановлено в 1920 р.

У 1922 р. організована сільгоспартіль «Поляна».

У 1933 р. село потерпало від голоду, під час якого померло понад 200 осіб.

Під час Великої Вітчизняної війни 270 жителів села брали участь у боротьбі з окупантами, 187 нагороджені орденами та медалями, 256 загинули в боях, 12 зникли безвісти.

У центрі села височить братська могила воїнів, що визволяли Рожів від німецьких загарбників.
Також збудовано пам’ятник Герою Гробову А.О.