Офіційний веб-сайт
Погода

Рідні захисників тримають великі банери з портретами військовослужбовців. Ліворуч — Литвинчук Дмитро, праворуч — Світельський Олександр, із написом «Віримо, чекаємо вдома!»

💙💛 За кожним портретом, який тримали учасники акції, стоїть історія людини, яка досі не повернулася додому. У Макарівській громаді відбулася акція «Віримо, надіємося, любимо та чекаємо» на підтримку військовополонених та безвісти зниклих.

Для багатьох присутніх участь у заході стала можливістю ще раз нагадати, що за словами «полонений» чи «безвісти зниклий» стоять чиїсь сини, доньки, чоловіки, дружини, батьки та друзі, на повернення яких щодня чекають рідні.

Учасники вийшли з плакатами, щоб привернути увагу до долі тих, хто перебуває в полоні або вважається безвісти зниклим, та нагадати про необхідність боротьби за повернення кожного українського захисника. Поки триває очікування, надзвичайно важливо говорити про тих, хто не повернувся додому.

Такі заходи допомагають підтримати родини, які живуть між надією і невідомістю, та не дозволяють суспільству забути про своїх Героїв 🇺🇦

Рідні військових тримають великі плакати: ліворуч — банер пам'яті Артьоменка Артьома з написом «Безвісти зниклі не забуті», по центру — прапор 158-ї бригади з портретом воїна на псевдо «Сухий».
Жінки та чоловік на акції пам'яті та підтримки тримають Державний Прапор України та саморобні плакати із закликами повернути їхніх рідних із полону
Учасники акції з плакатами зниклих безвісти воїнів. На передньому плані — банер 118-ї бригади із зображенням Герасименка Романа, на якому написано: «Зниклі безвісти — це не просто слова. Це чийсь біль, чиясь родина, чиясь зруйнована мрія»
Рідні захисників тримають великі банери з портретами військовослужбовців. Ліворуч — Литвинчук Дмитро, праворуч — Світельський Олександр, із написом «Віримо, чекаємо вдома!»