Офіційний веб-сайт (в стадії розробки)
Погода

Важливою проблемою в трудових відносинах між роботодавцем і найманим працівником на даний час є легалізація зайнятості населення. Як свідчить практика окремі роботодавці (в основному це малий та середній бізнес) не укладають трудові договори з найманими працівниками.
Однак не лише роботодавець винен у такому стані справ, а й сам працівник не завжди розуміє на що він погоджується.
Відповідно до ст. 21 КЗпПУ, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об’єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними (ст. 9 КЗ пПУ).

Шановні роботодавці! Закликаємо Вас зробити крок назустріч суспільству – легалізувати зайнятість населення та відмовитись від виплати зарплати «в конвертах». Це дозволить: зняти соціальну напругу, громадянам отримати реальну соціальну підтримку. Рекомендуємо Вам негайно зареєструвати належним чином трудові відносини з своїми найманими працівниками, у випадку ігнорування цієї вимоги до керівників підприємств і приватних підприємців контролюючі органи вимушені будуть застосовувати всі заходи впливу в межах їх компетенції.

Шановні працівники! Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення оптимального та благоприємного рівня свого майбутнього Ви повинні вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору.