На запитання платників податків відповідав начальник Макарівської ДПІ ГУ ДПС у Київській області Лілія Джига.

Було надано відповіді на такі запитання:

1. Які нововведення використання РРО та/або ПРРО під час воєнного стану?

Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:
– проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим статті 5 Закону № 265;
– зупинено дію абзацу сьомого статті 5 Закону № 265 (п. 13 розділу II Закону № 265). Тобто, зупинено заборону використання програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

На період воєнного стану надано можливість проводити розрахункові операції з використанням ПРРО в офлайн-режимі у понад встановлені Законом № 265 обмеження офлайн-часу.

Таким чином розрахункові операції, що будуть здійснюватися у ПРРО в режимі офлайн, можуть здійснюватися без встановлених часових обмежень.

2. Чи мають застосовувати касові апарати в 2023 році підприємці-платники єдиного податку?

Підприємці-платники єдиного податку другої – четвертої груп у разі проведення готівкових розрахунків зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, крім спрощенців першої групи і фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі та продукти власного підсобного господарства. Крім того, підприємці платники єдиного податку, які здійснюють розрахунки виключно в безготівковій формі шляхом перерахування коштів за товар чи послугу банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця через установу банку чи внесення готівки через касу банку, не зобов’язані застосовувати РРО.

3. Чи можуть підприємці-платники єдиного податку другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування касових апаратів у разі здійснення роздрібної торгівлі на території села?

При здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичним особам-підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої груп дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних РРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

4. Що робити касиру, якщо ПРРО не дає можливості закрити зміну?

Насамперед слід встановити вид несправності, адже можливі два варіанти поломки. Якщо вийшло з ладу програмне забезпечення, необхідно оновити його версію, та повторити процедуру закриття зміни.
Якщо ж несправний пристрій, необхідно подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО. У Повідомленні необхідно зробити позначку про несправність. Після відновлення роботи пристрою подайте Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316604). У Заяві має бути позначка про відновлення роботи.

5. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Під час спілкування громадяни отримали вичерпні відповіді на всі запитання.