Щорічно, 23 серпня, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час хвилі європейських революцій 1878 року, що називалась «Весна народів».

Однак загалом ця символіка з нами ще зі значно давніших часів. За свідченнями істориків поєднання блакитного та жовтого малюнку зустрічається у символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України, а за кілька місяців, 28 січня 1992 року, Верховна Рада України офіційно затвердила його Державним прапором України.

Відтоді український прапор піднімали над Еверестом, він майорів назустріч антарктичним вітрам, літав у космос, пролітав над смарагдовими джунглями Конго у складі миротворчої місії. Піднімався на пʼєдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року.

Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на памʼять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвівіюватиметься у їхніх містах, селищах та селах.

Давайте усі разом збережемо в своїх серцях любов до України та шану до її символів. Нехай синьо-жовтий прапор завжди майорить над вільною і незалежною Україною!